Deprecated: Функция create_wrapper с версии 2.0.0 считается устаревшей! Используйте get_wrapper_attributes. in /home/andr/web/c1.digiflow.top/public_html/wp-includes/functions.php on line 6121
Страшная боль и скорбь охватывает душу… Снова большое горе пришло в семью Корабельного района города Николаева – на щите домой вернулся наш герой- захисник – Павел Лемещенко. Сохраним светлую память о нашем славном воине, который отдал за нас с вами свою жизнь!
ЛЕМЕЩЕНКО ПАВЕЛ ВИКТОРОВИЧ родился 7 ноября 1972 года в Апшеронске Краснодарского края. Родители в 1973 году переехали в Николаев, где Павел и прожил всю жизнь. Учился сначала в СОШ 33. После окончания Высшего профессионального училища судостроения г. Николаева работал всю жизнь электромонтером. Очень любил свою профессию.
Работал, в частности, на «Ника-Тера». Последним местом работы было ТОВ “СП “Нибулон”. У Павла была любящая семья, жена и дочь.
С 13 марта 2022 года служил в 145 ремонтном полку, имел грамоты и благодарности за отличную службу. В марте 2025 года переведен в 157 ОМБр, а 15 мая 2025 года пропал без вести при выполнении боевого задания.
27 января 2026 года семье сообщили о совпадении ДНК, соответственно о гибели Павла. Погиб вблизи поселка Тарасовка, Краматорского района Донецкой области 15 мая 2025 года при выполнении боевого задания.
Редакция «Корабелів.Інфо» выражает искренние глубокие соболезнования семье, друзьям, коллегам и побратимам погибшего Героя.
Прощание состоялось 6 февраля в церкви на ул. Торговой.
Вот как вспоминает о Павле одна из жительниц Корабельного района города Николаева Марина Х.:
«Хочу розповісти про людину. Про людину, яку хочу залишити у своїй пам’яті назавжди. Це не видатний актор, не вчений і навіть не політик. Це мій добрий знайомий — а точніше, Павло Лемещенко, чоловік моєї подруги і колеги…
В основі характеру Павла — доброта. Він уважний, доброзичливий, із тонким почуттям гумору. До війни, коли ми зустрічалися, він майже завжди розповідав або анекдот, або якийсь жарт. Павло не був метушливим — ні зайвих рухів, ні зайвих слів. Про таких людей кажуть: людина зі світлою душею. Мені здається, що так його сприймала не лише я. Про Павла взагалі важко сказати щось погане. Він був гарним сином, братом і другом. Відповідальним і старанним працівником — і на «Ніка-Тері», і на «Нібулоні», де працював останнім часом.
Але, мабуть, найголовніше — він був люблячим чоловіком і батьком. Між Павлом і його донькою Сонею були неймовірно тісні стосунки. Вони постійно жартували між собою, здавалося, що розуміли одне одного з погляду. Любов батька до доньки — і доньки до батька — була на найвищій точці. І ця любов, як і сам Павло, була легкою, світлою, без тиску й без зайвої строгості. Їм поруч було добре — і це відчувалося. Свідком таких стосунків я була.
Павло був уважним і вірним чоловіком. Я пам’ятаю березень 2022 року. День, коли ми зустрілися в центрі Корабельного району. Павло розповів, що отримав повістку, і вони з дружиною займалися зборами. Пам’ятаю жахливі обстріли казарм у Миколаєві — і те, як тоді Павлу пощастило вціліти. Таких щасливих моментів за час його служби було багато. Але настав день, коли його Ангел-охоронець, мабуть, втомився.
З першого дня, як Павло пішов до ЗСУ, він був майже щоденною темою наших розмов із Тетяною (дружиною Павла — прим. ред.). Мабуть, саме тому я ще більше до нього прив’язалася, а її хвилювання передавалися і мені. Я не уявляю, як жінки витримують цей емоційний тягар — коли чоловіки на передовій, у полоні, а особливо коли зникають безвісти. Так хочеться вирвати з їхніх душ цей біль, щоб вони могли дихати вільніше.
Єдине, що трохи втішає, — надія на те, що Павло і всі інші загиблі залишаються десь поряд із нами. Вони просто змінюють форму існування. Але вони тут. І нам потрібно звикнути до їхньої нової форми буття.
Павло, я рада нашому знайомству. Ти залишаєшся у моїй пам’яті — світлим, добрим і справжнім.
І я вірю, що Павло — поруч із тими, кого любив найбільше. Він приходить у сни, у тишу вечорів, у ті миті, коли особливо потрібна присутність. І його світлий образ назавжди залишиться з дружиною, з донькою і з усіма, хто мав щастя знати цю людину».
Редакция «Корабелов.Инфо» выражает искренние глубокие соболезнования семье, друзьям, коллегам и собратьям погибшего Героя.
Читайте также:
Йому було лише 20: загинув захисник із Корабельного району Дмитро Креденець
