Пригоди
"Присмак гару та підвальні пастки": Як пройшла доба у Миколаєві очима вогнеборців
Поки небо над містом здригалося від атак, на землі рятувальники вступали у двобій з палаючими звалищами
Цей матеріал також доступний:
Deprecated: Function create_wrapper is deprecated since version 2.0.0! Use get_wrapper_attributes instead. in /home/andr/web/c1.digiflow.top/public_html/wp-includes/functions.php on line 6121
16 та 17 січня 2026 року стали для миколаївських вогнеборців черговим іспитом на витривалість. Крім щоденних загроз з боку фронту, місто атакували цілком побутові, але не менш небезпечні пожежі. Попри складність завдань, підрозділи ДСНС відпрацювали ювелірно: майно врятоване, а людських жертв вдалося уникнути.
Підземна загроза та чорне небо над звалищем
У Миколаєві зафіксували два основні виклики для Служби порятунку:
- Токсичний коктейль у підвалі: На одній із вулиць міста спалахнуло підвальне приміщення. Площа загоряння — 20 кв. м, але головною проблемою став не вогонь, а дим. Він був настільки густим, що бійцям ДСНС довелося використовувати кисневі апарати для захисту очей та легень. Завдяки цій “підземній операції” підвал вдалося зберегти від повного вигорання.
- Палаючий “гумовий” вітер: На відкритій території горіли старі шини та купи сміття. Чорний дим від 30 кв. м пластику та гуми оперативно ліквідували, не давши вогню розповсюдитися далі по міських кварталах.
